Рассказывать про Львов, да ещё - украинской аудитории - дело провальное)))

Поэтому я - кратко. Тем более, что бывал там мало. И почти ничего толком не посмотрел. Львов - такой город, который надо смаковать. Желательно - под руководством толкового поводыря сопровождающего))) Так что, будем считать, время моего открытия Львова ещё не настало

читать дальше

И в завершение, чтобы скрасить мой скучный рассказ о нескучном городе - стихотворение талантливой дочки уважаемой Макси_Лана:

У ЛЬВОВІ

У тихому Львові, коханому Львові
Всі зустрічі тільки невипадкові.
Всі кицьки тут чорні. І чорна тут кава.
Куди не повернеш - повернеш направо.
У тихому Львові, коханому Львові
Всі хлопці смішливі, всі діти здорові.
Цукерки солодкі, та з присмаком перцю.
Часи б'ють на вежі від серця до серця.
У тихому Львові, коханому Львові
Всі замки високі, всі книжки казкові.
Цим каменем вулиць епоха промчала.
Назавжди з цим містом мене повінчала.

(с)
С любезного разрешения мамы автора